Європейська політика щодо України базується на Європейській Політиці Сусідства і спільних угодах про співпрацю. Угоду про Партнерство та Співробітництво (УПС) з ЄС Україна уклала ще в 1994 році (набула чинності у 1998 році). Вона була розрахована на 10 років і не передбачала можливості вступу до Coюзу, але відкривала можливість створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Після припинення дії УПС у 2008 році обидві сторони продовжили співпрацю виключно в рамках політики сусідства, а нова угода готується саме зараз. Це має бути угода про асоційоване членство. Чи міститиме вона чітку декларацію щодо нашої перспективи входження в політичний союз – не відомо. Влада про це нічого не хоче говорити.
Натомість всю увагу переадресовує на тему зони вільної торгівлі з ЄС. Це також добре. Для бізнесу. Але не для звичайного громадянина. Для звичайного українця економічна інтеграція була б вигідною при умові повного входження України у внутрішній ринок ЄС, що передбачало б не тільки вільний рух товарів, але також вільний рух капіталів, послуг і людей.
Однак, українські власті ніколи не були настільки амбітними. А на цю владу тим більше марно сподіватись. Єдине, на що слід сподіватись – це на те, що українська сторона (при нашій активній підтримці) таки доможеться декларації про перспективу членства в ЄС.
В статті 49 основоположного Трактату про Європейський Союз зазначено, що "кожна європейська держава, яка шанує принципи, визначені у статті 6 абзац 1, може клопотати про членство в Євросоюзі".
Досить якісно висвітлена інформація)
ОтветитьУдалитьДуже пізнавально.
ОтветитьУдалитьдякую, цілком задоволена прочитаним.
ОтветитьУдалитьДанна інформація дуже чітка та ясно висвітленна, зрозуміла для кожної людини!Дякую,дуже цікаво)
ОтветитьУдалитьДанна інформація дуже чітка та ясно висвітленна, зрозуміла для кожної людини!Дякую,дуже цікаво)
ОтветитьУдалить