Радянська зрівнялівка у пострадянській Україні вилилась у нездорове бажання виділитись за будь-яку ціну.
Звідси - хворобливий потяг до позначки "VIP" не лише у концертних залах та стадіонах, але навіть у службах таксі, квитках у зоопарк тощо.
У європейських країнах навіть саме слово "VIP" зустріти дуже проблематично.
Інший феномен - так звані "статусні речі".
В Україні, як і інших пострадянських країнах, охоче визнають бідність країни, але без особливого бажання визнають власну бідність, перебуваючи в постійній погоні за так званими "статусними речами". Чи то йдеться про норкову шубу, чи дороге авто, куплене у кредит і за рахунок економії на базових речах. Така собі розкіш на показ.
У європейських країнах немає гострої потреби самостверджуватись через подібні "статусні речі" - інколи цілком достатньо таланту, професіоналізму чи навіть власної гідності.
Більше того, скромність - це та цінність, яка особливо шанується серед громадян в ЄС.
Комментариев нет:
Отправить комментарий